політичний

-а, -е.

1) Який базується на політиці (у 1 знач.). || Пов'язаний з політикою, з питаннями політики. || Пов'язаний з проведенням політики у життя.

••

Політи́чна осві́та — а) масова політвиховна робота серед дорослого населення; б) в СРСР у 20-30-х рр. 20 ст. – установи, органи, що відали політосвітньою роботою; політосвіта.

Політи́чне бюро́ іст. — керівний партійний орган, який обирався на пленумі ЦК КПРС і спрямовував всю політичну діяльність партії в період між пленумами; політбюро.

Політи́чний ві́дділ іст. — партійно-політичний орган, створений КПРС з метою посилення партійного керівництва і політичної роботи на окремих ділянках господарства, в армії; політвідділ.

Політи́чний приту́лок — право в'їзду та перебування на своїй території, що надається державою іноземним громадянам та особам без громадянства.

2) Державний, громадсько-правовий.

••

Політи́чна еконо́мія — наука, що вивчає закони суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства; політекономія.

3) Покараний ув'язненням або засланням за діяльність, спрямовану проти існуючого ладу. || у знач. ім. політи́чний, -ного, ч.; політи́чна, -ної, ж.; політи́чні, -них, мн., розм. Людина, покарана ув'язненням або засланням за діяльність, спрямовану проти існуючого ладу.

4) заст., розм. Який уміло і тонко діє у складній ситуації.